1. Словник української мови в 11 томах

промовисто

ПРОМО́ВИСТО. Присл. до промо́вистий.

— Товариші, — сказав генерал, і це прекрасне слово промовисто прозвучало на площі маленького німецького містечка (Собко, Серце, 1952, 185);

— Могло бути гірше! — весело вигукнув підполковник, промовисто поглядаючи на будиночки (Загреб., Європа 45, 1959, 63);

Промовисто звучать показники виробничих перемог минулої п’ятирічки (Веч. Київ, 18.ІІ 1971, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промовисто — промо́висто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. промовисто — Присл. до промовистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промовисто — ПРОМО́ВИСТО. Присл. до промо́вистий. – Могло бути гірше! – весело вигукнув підполковник, промовисто поглядаючи на будиночки (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. промовисто — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Словник синонімів української мови