проморочитися
ПРОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час.
— Кинь ти його [кулемет], Валька… Бо ми так до ранку з ним проморочимось (Гончар, IV, 1960, 62);
В цеху освоювали нову марку сталі — катали броню для танків, — і вони всю ніч проморочились (Баш, Надія, 1960, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проморочитися — проморо́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проморочитися — -чуся, -чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проморочитися — ПРОМОРО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Морочитися якийсь час. – Кинь ти його [кулемет], Валька... Бо ми так до ранку з ним проморочимось (О. Гончар); В цеху освоювали нову марку сталі – катали броню для танків, – і вони всю ніч проморочились (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
- проморочитися — Проморочитися, -чуся, -чишся гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы. Словник української мови Грінченка