1. Словник української мови в 11 томах

промуштрувати

ПРОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Док. до муштрува́ти 1.

[Жандарм:] Як чоловіка в війську промуштрували та по босняцьких горах прогонили,.. то куди вже йому давні любощі згадувати (Фр., IX, 1952, 107).

2. Муштрувати якийсь час.

Вранці-рано піде [Максим] на учення; промуштрують їх — геть уже сонечко підоб’ється (Мирний, II, 1954, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промуштрувати — промуштрува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. промуштрувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Док. до муштрувати 1). 2》 Муштрувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. промуштрувати — ПРОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Док. до муштрува́ти 1. [Жандарм:] Як чоловіка в війську промуштрували та по босняцьких горах прогонили, .. то куди вже йому давні любощі згадувати (І. Франко). 2. Муштрувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. промуштрувати — Промуштрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Проучить извѣстное время военнымъ пріемамъ. Словник української мови Грінченка