проміннячко
ПРОМІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш. до промі́ння 1.
Сонечко ясне проміннячком грає (Манж., Тв., 1955, 127);
Миготів каганець, кидаючи в хату скупе проміннячко (Коп., Лейтенанти, 1947, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проміннячко — промі́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- проміннячко — див. промінь Словник синонімів Вусика
- проміннячко — -а, с. Зменш. до проміння 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- проміннячко — ПРОМІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш. до промі́ння. Сонечко ясне проміннячком грає (І. Манжура); Миготів каганець, кидаючи в хату скупе проміннячко (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах