проникання

ПРОНИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проника́ти.

Твердість є здатність металу протистояти прониканню в нього іншого тіла (Метод викл. фрез. спр., 1958, 36);

Проникання обміну й торгівлі в землеробство викликає спеціалізацію його, і ця спеціалізація все зростає (Ленін, 17, 1971, 114);

Наші уявлення про обсяг проникання П. Тичини в поетику «Слова» розширює посмертно видана книга «В серці у моїм» (1971) (Рад. літ-во, 12, 1971, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проникання — проника́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. проникання — -я, с. Дія за знач. проникати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проникання — ПРОНИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проника́ти. Наші уявлення про обсяг проникання П. Тичини в поетику “Слова” розширює посмертно видана книга “В серці у моїм” (1971) (із журн. Словник української мови у 20 томах