пропаганда

ПРОПАГА́НДА, и, ж. Поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань.

Соціалістична робота російських соціал-демократів полягає в пропаганді вчень наукового соціалізму (Ленін, 2, 1969, 427);

Не любити таку творчість [фольклор] — неможливо. Присвячувати себе її дослідженню і пропаганді — почесний обов’язок і одночасно велика відповідальність (Рильський, IX, 1962, 187);

Комуністична партія і Радянський уряд завжди приділяли і приділяють виняткову увагу охороні, збереженню і пропаганді пам’яток історії та культури (Ком. Укр., 8, 1967, 27);

// Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що носить політичний або релігійний характер.

Єремія привітав їх [єзуїтів] привітно, але побалакав з ними холодно й заборонив їм заходжуватись коло католицької пропаганди в Лубенщині (Н.-Лев., VII, 1966, 75);

// Система засобів масового поширення ідей, поглядів і т. ін.

Наша пропаганда покликана вміло і переконливо розвінчувати капіталістичний спосіб життя, показувати переваги соціалістичного способу життя (Матер. XXI з. КП України, 1960, 76);

Одним з основних, першочергових завдань усної і друкованої пропаганди є широке і грунтовне висвітлення питань, що стосуються сучасного комуністичного руху (Ком. Укр., 8, 1969, 6);

// у сполуч. із сл. бюро, відділ. Складова частина назви певних відділів державних і громадських установ.

За хвилину з’явився завідувач відділу агітації і пропаганди Гурін (Жур., Звич. турботи, 1960, 54);

Бюро пропаганди радянського кіномистецтва.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропаганда — пропага́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропаганда — (від лат. propaganda — те, що підлягає розповсюдженню) розповсюдження політичних, наукових, художніх, філософських та інших ідей в суспільстві; у більш вузькому смислі — політична або ідеологічна пропаганда з метою формування у широких мас населення певних поглядів Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. пропаганда — [пропаганда] -ндие, д. і м. -н'д'і Орфоепічний словник української мови
  4. пропаганда — -и, ж. Поширення і постійне, глибоке та детальне роз'яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань. || Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей, що має політичний або релігійний характер. || Система засобів масового поширення ідей, поглядів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пропаганда — ПРОПАГА́НДА, и, ж. Поширення і постійне, глибоке та детальне роз'яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань тощо; популяризація. Не любити таку творчість [фольклор] – неможливо. Словник української мови у 20 томах
  6. пропаганда — пропага́нда (від лат. propaganda – те, що підлягає розповсюдженню) друковане й усне поширення і роз’яснення ідей, вчень, поглядів, політичних, наукових та інших знань. П. має класовий, партійний характер. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пропаганда — Цілеспрямований вплив на суспільну свідомість, покликаний засобами переконання формувати певні погляди, а отже й спричиняти бажану поведінку підданої п. спільноти. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пропаганда — ПРОПАГА́НДА (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРО́ПОВІДЬ книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ЦІЯ, ПОПУЛЯРИЗУВА́ННЯ (перев. наукових знань). Він покинув навіть свої германістичні студії і віддався з цілим запалом пропаганді соціалістичних ідей (І. Словник синонімів української мови
  9. пропаганда — рос. пропаганда 1. Поширення ідей у суспільстві. 2. Неособисте і неоплачуване спонсором стимулювання попиту на товар, послугу або ділову організаційну пропозицію за допомогою поширення комерційне важливих повідомлень у засобах масової інформації (друковані видання, радіо, телебачення) або зі сцени. Eкономічна енциклопедія