пропил
ПРОПИ́Л, у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь.
Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки..», 1955, 50);
Основним процесом технології добування штучних каменів з гірського масиву черепашнику є утворення прорізів (пропилів) в потрібних напрямках за допомогою дискових або ланцюгових пил каменерізних машин (Компл. використ. вапняків.., 1957, 144).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропил — пропи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пропил — -у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. 1. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах