пропил
пропи́л
-у, ч., спец.
Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропил — пропи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. 1. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки.. Словник української мови в 11 томах