пропил

пропи́л

-у, ч., спец.

Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропил — пропи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. 1. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. пропил — ПРОПИ́Л, у, ч., спец. Щілина, проріз, що утворюється при розпилюванні чого-небудь. Зуб’я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки вздовж пропилу (Гурток «Умілі руки.. Словник української мови в 11 томах