1. Словник української мови в 11 томах

пророкування

ПРОРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. пророкува́ти.

[Ономай:] Не лякай, пророчице, мене пророкуванням (Л. Укр., II, 1951, 286);

Христя думала над сьогоднішнім бабиним пророкуванням.. «Тебе горе жде, тяжке тебе горе жде» (Мирний, III, 1954, 332);

Пророкування Черняка не справдились: хлопець наступного ранку не з’явився (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пророкування — пророкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пророкування — -я, с. Дія та її результат за знач. пророкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пророкування — ПРОРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пророкува́ти. – Чи добрим пророком був я колись, ще тоді, як тебе сватав? Чи справдились же мої пророкування? – Що справдились, то справдились! (Леся Українка); Христя думала над сьогоднішнім бабиним пророкуванням. Словник української мови у 20 томах
  4. пророкування — ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ (здогад про те, що станеться в майбутньому); ПРОРО́ЦТВО, ПРОРОКУВА́ННЯ (висловлене); ПРОГНО́З спец., ПРОГНО́СТИКА заст. (перев. на підставі наукових даних). Словник синонімів української мови
  5. пророкування — Пророкува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пророкування — Пророкува́ння, -ня с. Пророчество, пророчествованіе. К. ХП. 12, 13. К. МХ. 34. Аж поки сповнилось велике Боже слово, прославило його святе пророкування. К. Псал. 240. Словник української мови Грінченка