пророкувати
ПРОРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех. і неперех. За релігійними уявленнями — проповідувати волю божу.
[Пророк самарійський:] Там, на високім місці, ми запалим вогонь святий в свяченому гаю. Там Тірца нам пророкувати буде про нашу Самарію (Л. Укр., II, 1951, 157);
— З висоти Сіхоте-Алінського хребта, — віщає проповідник різким сектантським голосом, — від верхів’я тайгової ріки Бикина пророкую на північ, на захід і на південь (Довж., І, 1958, 106);
// заст. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; ворожити.
Сей [Низ] на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити. Та не собі він був пророк. Другим ми часто пророкуєм. Як знахурі, чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (Котл., І, 1952, 225);
Пророкував зогаку звіздочот [звіздар], Що буде смерть йому од Ферідуна (Крим., Вибр., 1965, 169).
2. перех. і без додатка. Передбачати що-небудь; прорікати.
Пророкують: — Не буде з неї [Тетяни] добра (Вас., Талант, 1955, 29);
Його вважали за розумного, принципового і чесного юнака і пророкували блискучу кар’єру на військовій службі (Панч, На.. мості, 1965, 134);
Всі, хто слухав перші виступи С. Крушельницької на оперній сцені, пророкували їй осяйне майбутнє (Мист., 1, 1966, 30).
3. перех. Бути ознакою, прикметою, передвістям чого-небудь.
Сни були, як і життя, страшні та неодрадні.. Що вони віщують, що пророкують? (Мирний, III, 1954, 47);
Це тепло, прикроплене тихим дощиком, пророкує сонячні дні (Досв., Вибр., 1959, 333).
Значення в інших словниках
- пророкувати — (сповіщати про майбутнє) пророчити, провіщати. Словник синонімів Полюги
- пророкувати — пророкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пророкувати — Віщувати, пророчити, призвіщати, ур. вістити; (що буде) прорікати, провіщати, казати наперед, передбачати, провидіти; (на картах) ворожити. Словник синонімів Караванського
- пророкувати — див. передбачати Словник синонімів Вусика
- пророкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і неперех. За релігійними уявленнями – проповідувати волю божу. || заст. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; ворожити. 2》 перех. і без додатка. Передбачати що-небудь; прорікати. 3》 перех. Бути ознакою, прикметою, передвістям чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пророкувати — ПРОРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без дод. Проповідувати волю Божу. [Пророк самарійський:] Там, на високім місці, ми запалим вогонь святий в свяченому гаю. Словник української мови у 20 томах
- пророкувати — ГРОЗИ́ТИ (кому, чому — містити в собі загрозу, небезпеку), ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ рідше; НАВИСА́ТИ, ЗАВИСА́ТИ (над ким-чим — виникаючи, з'являючись, нести загрозу). — Док.: загрози́ти рідко нави́снути, зави́снути. Словник синонімів української мови
- пророкувати — Пророкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пророкувати — Пророкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Пророчествовать. Мкр. Н. 8. Добре пророкував Ісаія про вас. Єв. Мр. VII. 6. Ідіть, казав Бог, пророкуйте, навчайте. Лебед. у. Словник української мови Грінченка