1. Словник української мови в 11 томах

проронений

ПРОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пророни́ти.

Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи — випадково проронене слово (Добр., Очак. розмир, 1965, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проронений — проро́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проронений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проронити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проронений — ПРОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пророни́ти. Крізь сумовите висвистування вітру лунало прискорене шкорбання сотень чобіт по горбастому льоду і лише вряди-годи – випадково проронене слово (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах