1. Словник української мови в 11 томах

прорідіти

ПРОРІДІ́ТИ, і́є, док. Стати менш густим, щільним; порідшати.

Вже проріділа й черга брехачів, бо бачили, що цареві тяжко вповісти таку небилицю, аби повірив (Три золоті сл., 1968, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорідіти — проріді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прорідіти — -іє, док. Стати менш густим, щільним; порідшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорідіти — ПРОРІДІ́ТИ, і́є, док. Стати менш густим, щільним; порідшати. Сходи проріділи; // Ставати менш людяним. Вже проріділа й черга брехачів, бо бачили, що цареві тяжко вповісти таку небилицю, аби повірив (В. Королевич). Словник української мови у 20 томах
  4. прорідіти — ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Словник синонімів української мови