проріз
ПРО́РІЗ, у, ч.
1. Заглибина в чому-небудь, зроблена різальним інструментом; крізний отвір, діра, зроблені гострим предметом.
Основним процесом технології добування штучних каменів з гірського масиву черепашнику є утворення прорізів (пропилів) в потрібних напрямках за допомогою дискових або ланцюгових пил каменерізних машин (Компл. використ. вапняків.., 1957, 144);
Прорізи і розриви на дощових плащах і інших виробах з пластичних матеріалів можна лагодити за допомогою зварювання (Знання.., 1, 1966, 32);
Проріз у головці шурупа дає можливість загвинчувати його в деталь викруткою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 64);
// перен. Просвіт, щілина і т. ін. у чому-небудь.
Далекі зорі схилялися вінками над лісом, виринали в прорізах віт і огрівали дітей своїм надійним добрим сяйвом… (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 897);
Крізь прорізи в хмарах маячив місяць (Скл., Карпати, II, 1954, 209).
2. Розрізана частина одягу, передбачена фасоном.
Із припічка на ліжко стрибнули Петрусь та Антось; вони хотіли показати хрещеному батькові свої перші штани з прорізами (Чорн., Потік.., 1956, 251);
У прорізі фланельки так і засяяла тільняшка, і на Оленку війнуло рідною смужкою далекого синього моря (Кучер, Трудна любов, 1960, 455).
3. Форма, обрис очної або ротової щілини.
Було видно між дівчатами кілька типів зовсім південних, ніби херсонських, з карими очима та чорними бровами, оригінальним чистим виразним прорізом уст (Н.-Лев., II, 1956, 403);
До прибулих усміхнувся [Олексій Федотович] крізь вузький проріз очей (Речм., Весн. грози, 1961, 63).
4. Отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.
Над дверима до меншої кімнати світився наскрізь проріз (Н.-Лев., VII, 1966, 266);
У прорізі залізних дверцят злякано вклякла з ліхтариком в руці худенька послушниця (Стельмах, І, 1962, 637);
// Вузький отвір певного призначення (в машині, механізмі і т. ін.).
Через проріз броньованого щитка в кулеметі йому добре видно румунські окопи, де сидить свіжий, недавно прибулий, батальйон (Кучер, Чорноморці, 1956, 209);
Кулемет затрясся, боляче віддавав у груди, та дівчина нічого не відчувала й не бачила, крім вузенького прорізу на прицілі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 54).
5. Штучно або природно утворений прохід у чому-небудь, через щось.
Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (Фр., VIII, 1952, 414);
Вирішено було зробити.. прямий судноплавний проріз через велику обмілину (Веч. Київ, 21.XI 1968, 1).
Значення в інших словниках
- проріз — про́різ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- проріз — ПРОРІЗ – ПРОРІЗЬ Проріз, -у. 1. Заглибина, отвір, діра, зроблені в чомусь гострим предметом; отвір у споруді, призначений для вікон, дверей; отвір у машині, механізмі тощо: проріз у головці шурупа, проріз на прицілі. Літературне слововживання
- проріз — див. отвір Словник синонімів Вусика
- проріз — -у, ч. 1》 Заглибина в чому-небудь, зроблена різальним інструментом; крізний отвір, діра, зроблені гострим предметом. || перен. Просвіт, щілина і т. ін. у чому-небудь. 2》 Розрізана частина одягу, передбачена фасоном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проріз — Протин, витин, обтин, перетин, підтин, потин, розтин, стин, утин Словник чужослів Павло Штепа
- проріз — ПРО́РІЗ, у, ч. 1. Заглибина в чому-небудь, зроблена різальним інструментом; наскрізний отвір, діра, зроблені гострим предметом... Словник української мови у 20 томах
- проріз — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- проріз — Про́різ, -зу м. 1) Прорѣзъ. Желех. 2) Дыра во льду. Шух. І. 81. Словник української мови Грінченка