проріз

ПРО́РІЗ, у, ч.

1. Заглибина в чому-небудь, зроблена різальним інструментом; наскрізний отвір, діра, зроблені гострим предметом.

Основним процесом технології добування штучних каменів з гірського масиву черепашнику є утворення прорізів (пропилів) в потрібних напрямках за допомогою дискових або ланцюгових пил каменерізних машин (з наук. літ.);

Прорізи і розриви на дощових плащах і інших виробах з пластичних матеріалів можна лагодити за допомогою зварювання (з наук.-попул. літ.);

Проріз у головці шурупа дає можливість загвинчувати його в деталь викруткою (з наук.-попул. літ.);

// перен. Просвіт, щілина і т. ін. у чому-небудь.

Далекі зорі схилялися вінками над лісом, виринали в прорізах віт і огрівали дітей своїм надійним добрим сяйвом... (М. Стельмах);

Крізь прорізи в хмарах маячив місяць (С. Скляренко);

Спалений бензин, тютюн, гас густою атмосферою стоїть, як вода в озері, в берегах кам'яного міста. Небо бозна-де, десь далеко далеко над височенними прорізами велетнів-будинків (В. Винниченко).

2. Розрізана частина одягу, передбачена фасоном.

Із припічка на ліжко стрибнули Петрусь та Антось; вони хотіли показати хрещеному батькові свої перші штани з прорізами (С. Чорнобривець);

У прорізі фланельки так і засяяла тільняшка, і на Оленку війнуло рідною смужкою далекого синього моря (В. Кучер);

Мережила для князя сорочку. Вона вміло витягувала нитки і ними ж обкидувала рукави, обрубець навколо шиї, проріз на грудях (Б. Лепкий);

Тільки у вівтарі вже він помітив Сашка, що скромно стояв у кутку, одягнутий у стихар, і, згадавши враз недавні слова Курочки, глянув на хлопця так пильно й сурово, що той зніяковів і заворушився, засунув руку в проріз стихаря, ніби щось шукаючи там (Б. Антоненко-Давидович).

3. Форма, обрис очної або ротової щілини.

Було видно між дівчатами кілька типів зовсім південних, ніби херсонських, з карими очима та чорними бровами, оригінальним, чистим, виразним прорізом уст (І. Нечуй-Левицький);

Стояла [Роксолана], гордо піднявши голівку з пишним золотим волоссям, з обличчям, закритим тонким білим яшмаком, тільки з двома прорізами для очей (П. Загребельний);

До прибулих усміхнувся [Олексій Федотович] крізь вузький проріз очей (В. Речмедін).

4. Отвір у споруді, призначений для вікон, дверей і т. ін.

Над дверима до меншої кімнати світився наскрізь проріз (І. Нечуй-Левицький);

У прорізі залізних дверцят злякано вклякла з ліхтариком в руці худенька послушниця (М. Стельмах);

// Вузький отвір певного призначення (в машині, механізмі і т. ін.).

Через проріз броньованого щитка в кулеметі йому добре видно румунські окопи, де сидить свіжий, недавно прибулий, батальйон (В. Кучер);

Кулемет затрясся, боляче віддавав у груди, та дівчина нічого не відчувала й не бачила, крім вузенького прорізу на прицілі (М. Олійник).

5. Штучно або природно утворений прохід у чому-небудь, через щось.

Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (І. Франко);

Вирішено було зробити.. прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газ.).