прорізаний

ПРОРІ́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прорі́зати.

Тюрма малесенька. Одним одне маленьке віконце, прорізане в стіні (І. Нечуй-Левицький);

Верхня планка своїм широким кінцем прикриває, як затулка, прорізаний круг (В. Барка);

І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі – все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (О. Гончар);

Молодили [очі] його трохи похмуре, прорізане глибокими зморшками обличчя (С. Журахович);

І от помалу, велично з за трону золотого підводиться й росте в блакить жіноча голова, потім плечі, груди, все тіло... Насичене благосною силою, осяяне усміхом мудрої вибачливості, прорізане зморшками вічності лице злегка нахилене донизу (В. Винниченко);

// прорі́зано, безос. пред.

Капітан Берестовець.. попрямував на вузеньку смужечку світла, якою немов прорізано було темну стіну присадкуватої будови в кінці вулиці (Л. Первомайський);

Надвечір збудувалася подобизна приладдя з фізики... На одному кінці дошки прорізано невеликий круг. Біля другого кінця сполучено... дві планки... (В. Барка).