прорізаний

ПРОРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорі́зати.

Тюрма малесенька. Одним одне маленьке віконце, прорізане в стіні (Н.-Лев., VII, 1966, 252);

Між двох високих схилів, у глибокій ущелині, прорізаній в пагорбі для залізничної колії, — стояв поїзний состав без паровоза (Смолич, Мир.., 1958, 402);

І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Гончар, II, 1959, 46);

Молодили [очі] його трохи похмуре, прорізане глибокими зморшками обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 20);

// прорі́зано, безос. присудк. сл.

Капітан Берестовець.. попрямував на вузеньку смужечку світла, якою немов прорізано було темну стіну присадкуватої будови в кінці вулиці (Перв., Опов.., 1970, 117).