прослухувати

ПРОСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРОСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Слухати що-небудь з початку до кінця; вислухувати кого-небудь з початку до кінця.

Прокинувшись ранком, Василь прослуховував зведення (Цюпа, Назустріч.., 1958, 235);

Хведір поніс таке, що Хівря, прослухавши, аж перехрестилася (Мирний, III, 1954, 57);

Увечері Михайло повертався зі школи, де прослухав лекцію на антирелігійну тему (Томч., Жменяки, 1964, 302);

// Проходити курс, розділ навчальної дисципліни, слухаючи лекції.

Прослухати курс фізіології рослин.

2. Не слухати, не чути сказаного.

— А що ж то за Маруся? — спитавсь Василь,.. і дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Кв.-Осн., II, 1956, 32);

Сказано, дитина: всі очі були на барвисті малюнки в тексті [книги], а слова — щось і почув вичитане батьком, а щось, може, й прослухав (Головко, II, 1957, 392).

3. Вислуховуючи, визначати стан кого-, чого-небудь.

Прослухувати хворого; Прослухати серце;

// Перевіряти на слух стан або роботу чого-небудь.

Прослухувати мотор.

4. тільки док. Слухати якийсь час.

Прослухати цілий день радіо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослухувати — прослу́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прослухувати — -ую, -уєш і прослуховувати, -ую, -уєш, недок., прослухати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Слухати що-небудь від початку до кінця; вислухувати кого-небудь від початку до кінця. || Проходити курс, розділ навчальної дисципліни, слухаючи лекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прослухувати — ПРОСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, ПРОСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Слухати що-небудь з початку до кінця; вислухувати кого-небудь з початку до кінця. Прокинувшись ранком, Василь прослуховував зведення (І. Словник української мови у 20 томах