1. Словник української мови в 11 томах

проіржавити

ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., перех., безос. Вкрити іржею.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проіржавити — проіржа́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проіржавити — -ить; мн. проіржавлять і проржавити, -ить; мн. проржавлять; док., перех., безос. Вкрити іржею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проіржавити — ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., що. Укрити іржею. Словник української мови у 20 томах