проїжджачий
ПРОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., заст. Проїжджаючий (у 2 знач.).
Перехожий, проїжджачий — що їх там на шляху не кидалося в вічі, ніхто мене не зайняв (Вовчок, І, 1955, 13);
Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці насходились з усієї околиці… (Н.-Лев., III, 1956, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проїжджачий — ПРОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., заст. Те саме, що прої́жджий 2. Перехожий, проїжджачий – що їх там на шляху не кидалося в вічі, ніхто мене не зайняв (Марко Вовчок); Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці насходились з усієї околиці... (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах