1. Словник української мови у 20 томах

проїжджачий

ПРОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., заст.

Те саме, що прої́жджий 2.

Перехожий, проїжджачий – що їх там на шляху не кидалося в вічі, ніхто мене не зайняв (Марко Вовчок);

Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці насходились з усієї околиці... (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проїжджачий — ПРОЇЖДЖА́ЧИЙ, чого, ч., заст. Проїжджаючий (у 2 знач.). Перехожий, проїжджачий — що їх там на шляху не кидалося в вічі, ніхто мене не зайняв (Вовчок, І, 1955, 13); Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі; старці насходились з усієї околиці… (Н.-Лев., III, 1956, 8). Словник української мови в 11 томах