проїзд
ПРОЇ́ЗД, у, ч.
1. Дія за знач. прої́хати, проїжджа́ти 1, проїзди́ти.
Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба, а особливо часті проїзди по многолюдних містових вулицях (Фр., III, 1950, 145);
Багато з них [хлопців], не маючи грошей на проїзд, забилися сюди пішки (С. Ол., З книги життя, 1969, 40);
Спеціальним указом експедиції забезпечувався якомога швидший проїзд з Петербурга через Сибір на Камчатку (Видатні вітч. географи.., 1954, 22);
Новосельський вийшов на вулицю, тепер відкриту для вільного проїзду через центр станиці автомашин, гармат, танків (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 257);
То був справник, слідователь [слідчий], стряпчий. Кріпаки при їх проїзді, низько схиляючи голови, здоровкалися (Мирний, IV, 1955, 195);
По боках арки — два постаменти, вкриті парчею; там стоятимуть двоє дівчат і триматимуть довгу гірлянду трояндову, щоб у момент проїзду князя кинути ту гірлянду до коляски (Хотк., І, 1966, 104).
2. Місце, яким проїжджають куди-небудь.
Багіров кидався в різні боки, шукаючи кращого проїзду. Скрізь було однаково. Лише в одному місці він натрапив на польову більш-менш тверду доріжку між виноградниками (Гончар, III, 1959, 223);
Для пожежної безпеки зона зберігання автомобілів повинна мати кілька воріт, які вільно відчиняються, проїзди і проходи не можна захаращувати (Підручник шофера.., 1960, 292);
// Невелика вулиця, що з’єднує дві інші вулиці; провулок.
Зовсім поблизу, тільки через проїзд, одначе за подвійними мурами.. в бастіоні ще петровських часів, — авіатори, мотористи й техніки обслуги.. долали свої солдатські нічниці піснею (Смолич, Мир.., 1958, 69).
Значення в інших словниках
- проїзд — прої́зд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- проїзд — [проуйізд] -зду, м. (на) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў Орфоепічний словник української мови
- проїзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. проїхати, проїжджати 1), проїздити. 2》 Місце, яким проїжджають куди-небудь. || Невелика вулиця, що з'єднує дві інші вулиці; провулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проїзд — ПРОЇ́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. прої́хати, проїжджа́ти¹, проїзди́ти. Все забавляло, тішило і радувало Івана. Забавляла його візницька служба, а особливо часті проїзди по многолюдних [багатолюдних] містових вулицях (І. Словник української мови у 20 томах
- проїзд — ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,.. Словник синонімів української мови
- проїзд — Прої́зд, -ду; -ї́зди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проїзд — Проїзд, -ду м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка