південний

ПІВДЕ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́вдень¹; полуденний, полудневий.

Учора в південну годину Брат Агапіт до келії моєї Ввійшов (Фр., XIII, 1954, 301);

// Який буває, трапляється в полуденну, полудневу годину.

Південна спека. Косарі працюють в одній білизні, білі, мов гуси (Чорн., Визволення, 1949, 88).

ПІВДЕ́ННИЙ², а, е.

1. Прикм. до пі́вдень².

Ніщо її вже не розважає, Навіть і там, в чудовому Південному кра́ю (Л. Укр., І, 1951, 326);

Одлетіли давно журавлі у південні країни (Сос., Солов. далі, 1957, 158);

Південна природа;

// Який росте, водиться і т. ін. на півдні.

Вже створено з південних і далекосхідного тайгового північний виноград (Довж., І, 1958, 459);

Багатюща й дивовижна природа довкола, духмяні пахощі південної рослинності — все це заколисувало затишним спочинком (Смолич, І, 1958, 81);

// Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півдні.

Лагодилась буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі… (Коцюб., І, 1955, 177);

На порозі Балика повернувся і з ненавистю плюнув, потім ступнув у сонячну гарячінь, у блиск південний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35);

// Збудований, розміщений і т. ін. на півдні.

— Чи знаєте ви, яка хороша весна в південному приморському місті? (Ткач, Моряки, 1948, 7);

Вже рік існує південна полярна станція Мирний (Вісник АН, 6, 1957, 44).

2. Який міститься, проходить і т. ін. у напрямку півдня, на південь від чого-небудь або на півдні чогось.

Собаки, яких завжди буває безліч по селах південної Бессарабії, обпали каруцу й бігли, валуючи, за нею аж до примарії (Коцюб., І, 1955, 198);

З падінням цього міста похитнувся б весь південний фланг німецького фронту, який ще й досі нависав над Балканами (Гончар, III, 1959, 235);

// Який дме, насувається і т. ін. з півдня.

Шорстким гарячим язиком Солончаки південний вітер лиже (Мур., Ідуть.., 1951, 6);

Коли вітер дме з півдня, то називається південним (Фіз. геогр., 5, 1956, 86).

Півде́нна півку́ля див. півку́ля;

Півде́нна широта́ див. широта́;

Півде́нний за́хід див. за́хід¹;

Півде́нний по́люс див. по́люс;

Півде́нний схід див. схід.

3. Власт. південцю, південцям.

Було видно між дівчатами кільки [кілька] типів, зовсім південних, ніби херсонських, з карими очима та чорними бровами, з оригінальним чистим виразним прорізом уст (Н.-Лев., II, 1956, 403);

// Належний південцю, південцям.

Усі сучасні словенські мови поділяються на три групи: східну, південну і західну (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 21);

Мова, обвіяна вітром і сонцем, Мова, де чуються й води, і сіль, і сушена риба,.. Мова південна встає, Простягаючи руки дівочі (Рильський, І, 1960, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

південний

Значення в інших словниках