1. Словник української мови в 11 томах

півночі

ПІВНО́ЧІ, невідм., ж. Половина ночі.

Я півночі проплакала після тієї сперечки (Л. Укр., V, 1956, 434);

Увечері Фелікс був разом з Волею і півночі шепотівся з ним у ліжку (Ю. Янов., II, 1954, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півночі — півно́чі іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. півночі — незм. Половина ночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півночі — ПІВНО́ЧІ, невідм., ж. Половина ночі. Я півночі проплакала після тієї сперечки (Леся Українка); Увечері Фелікс був разом з Волею і півночі шепотівся з ним у ліжку (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах