1. Словник української мови в 11 томах

півтінь

ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.

Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр., VI, 1951, 245);

Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (Собко, Вогонь.., 1947, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півтінь — півті́нь іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. півтінь — -і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (І. Словник української мови у 20 томах
  4. півтінь — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Словник синонімів української мови