півтінь
ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Смолич); Під вишнею розлогою струмочок гомонить. Він кличе нас дорогою у затінку спочить (М. Терещенко); З каштанів будуть деревця — людині втіха й затіння (Л. Забашта); В тіняві тих дерев в місячні ночі юні студенти зізнавались одне одному в коханні... (І. Цюпа); Вони сіли поруч на лавці в затишку та в холодку під густим волоським горіхом (І. Нечуй-Левицький); Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (В. Собко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півтінь — півті́нь іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- півтінь — -і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (І. Словник української мови у 20 томах
- півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр. Словник української мови в 11 томах