підбивка
ПІДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2.
Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак — світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (Полт., Повість.., 1960, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбивка — пі́дби́вка іменник жіночого роду підкладка, підбійка Орфографічний словник української мови
- підбивка — див. ПІДКЛАД. Словник синонімів Караванського
- підбивка — -и, ж. Те саме, що підкладка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбивка — ПІ́ДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2. Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак – світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
- підбивка — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Словник синонімів української мови