підбивка

ПІДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2.

Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак — світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (Полт., Повість.., 1960, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбивка — пі́дби́вка іменник жіночого роду підкладка, підбійка Орфографічний словник української мови
  2. підбивка — див. ПІДКЛАД. Словник синонімів Караванського
  3. підбивка — -и, ж. Те саме, що підкладка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підбивка — ПІ́ДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2. Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак – світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
  5. підбивка — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Словник синонімів української мови