підбій
ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха).
Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37);
Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).
ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец.
1. Відрубування знизу кам’яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою.
В музеї виставлені найновіші типи бурових колонок-різців, що прискорюють процес буріння: ..дрібнорізцеві, що працюють за принципом «підбою і відбою» (Наука.., 10, 1960, 26).
2. Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями.
В житлах виявлені господарські споруди — ніші у стіні та ями з підбоєм (Вісник АН, 7, 1957, 19);
Катакомбні поховання відносять до першої половини II тисячоліття до н. е. Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою (катакомби), куди клали померлого (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).
Значення в інших словниках
- підбій — підбі́й 1 іменник чоловічого роду вирубування породи рідко підбі́й 2 іменник чоловічого роду ніша Орфографічний словник української мови
- підбій — I -бою, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). II -бою, ч., спец. 1》 Відрубування знизу кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою. 2》 Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбій — ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (з наук. літ.); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (М. Стельмах). ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец. Словник української мови у 20 томах
- підбій — ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША... Словник синонімів української мови
- підбій — Підбій, -бою м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка