підбій
підбі́й
I -бою, ч., рідко.
Внутрішній бік (звичайно крила птаха).
II -бою, ч., спец.
1》 Відрубування знизу кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою.
2》 Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбій — підбі́й 1 іменник чоловічого роду вирубування породи рідко підбі́й 2 іменник чоловічого роду ніша Орфографічний словник української мови
- підбій — ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (з наук. літ.); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (М. Стельмах). ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец. Словник української мови у 20 томах
- підбій — ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША... Словник синонімів української мови
- підбій — ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699). Словник української мови в 11 томах
- підбій — Підбій, -бою м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка