1. Словник української мови в 11 томах

підбільшувати

ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підви́щувати 2.

[Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (Кроп., IV, 1959, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбільшувати — підбі́льшувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підбільшувати — -ую, -уєш, недок., підбільшити, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підвищувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбільшувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, перебільшувати, перебільшити, поперебільшувати, прибільшувати, прибільшити, поприбільшувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. підбільшувати — ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., що, рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  5. підбільшувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (доводити до вищого ступеня, сили вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЛЮВАТИ, НАРО́ЩУВАТИ, ПРИДАВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ПРИБІЛЬША́ТИ діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  6. підбільшувати — Підбі́льшувати, -шую, -шуєш; підбі́льшити, -бі́льшу, -шиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підбільшувати — Підбільшувати, -шую, -єш сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить. Словник української мови Грінченка