підбільшувати

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (доводити до вищого ступеня, сили вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЛЮВАТИ, НАРО́ЩУВАТИ, ПРИДАВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ПРИБІЛЬША́ТИ діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ рідко. — Док.: прибавля́ти, збі́льшити, поси́лити, підси́лити, нарости́ти, прида́ти, побі́льшити, прибі́льшити, прибі́льшати, приба́вити розм. підбі́льшити. Шторм, як розлютований оркестр, викидав щоразу нові й нові симфонії, збільшуючи темп і тембр (Ю. Яновський); Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле і О. Левада); Червоне намисто ще побільшувало рум'янець на її щоках (І. Нечуй-Левицький).

ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого, ПРИБАВЛЯ́ТИ чого, ПОДВО́ЮВАТИ, ПОТРО́ЮВАТИ, ТРОЇТИ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИ підсил., ІНТЕНСИФІКУВА́ТИ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИ перев. книжн., ФОРСУВА́ТИ перев. книжн., ПІДДАВА́ТИ чого, розм., ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬША́ТИ) діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ діал., ПОГЛИ́БЛЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ), РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ розм. (перев. почуття, переживання). — Док.: поси́лити, підси́лити, збі́льшити, побі́льшити, умно́жити, нарости́ти, напру́жити, пожва́вити, прида́ти, приба́вити, подво́їти, потро́їти, подесятери́ти, інтенсифікува́ти, активізува́ти, форсува́ти, підда́ти, прибі́льшити, підбі́льшити, погли́бити, загостри́ти, розпали́ти, роз'ятри́ти, розтриво́жити. Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле); ЕОМ взагалі підсилює людський інтелект (з журналу); Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський); Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар, дати пільгу своїй натузі (І. Франко); Нарощувати темпи; Він вставав і стояв, погойдувався, щоб розворушити кості та пожвавити кровообіг (І. Багряний); Незаперечні успіхи Баготникова в боях з боярською раттю.. придали слави його імені (І. Ле); Щастя розуму прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (прислів'я); І подвоюй вогонь, і потроюй запал, Волю серця гартуй і стали (П. Усенко); — Гад! — видушує над силу Гордій, і всі розуміють Скачка. І всі напружуються — злість подесятеряє сили (М. Іщенко); Збільшення вмісту різних мікроелементів у їжі курей, гусей, індиків, як правило, помітно інтенсифікує приріст їх ваги (з журналу); Нагромадження археологічної інформації та необхідність її інтерпретації активізували теоретичні пошуки (з журналу); Форсувати звук голосу; Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тимчасом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (В. Козаченко); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (О. Донченко); Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (К. Гордієнко); Батькову волю частина підтримує словом, частина ж Голос лише подає, роз'ятрює гнів у владики (переклад М. Зерова); Хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбільшувати — підбі́льшувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. підбільшувати — -ую, -уєш, недок., підбільшити, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підвищувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбільшувати — Збільшувати, збільшити, позбільшувати, побільшувати, побільшити, перебільшувати, перебільшити, поперебільшувати, прибільшувати, прибільшити, поприбільшувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. підбільшувати — ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., що, рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  5. підбільшувати — Підбі́льшувати, -шую, -шуєш; підбі́льшити, -бі́льшу, -шиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підбільшувати — ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (Кроп., IV, 1959, 361). Словник української мови в 11 томах
  7. підбільшувати — Підбільшувати, -шую, -єш сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить. Словник української мови Грінченка