підв'язати

ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.: зв'яза́ти, ви́в'язати, скрути́ти, ушнурува́ти (вшнурува́ти), прив'яза́ти, підв'яза́ти, припну́ти (прип'ясти́). Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема — біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур'яном в'язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підв'язати — підв'яза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підв'язати — див. підв'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підв'язати — ПІДВ'ЯЗА́ТИ див. підв'я́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підв'язати — Жу, -жеш, док., нарк. Припинити вживання наркотиків. Ні, решта вживають наркотики, якщо вас це цікавить... Але я давно підв'язав (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу
  5. підв'язати — Підв'язати, -ся см. підв'язувати, -ся. Словник української мови Грінченка