підвісний
ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений.
Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (Веч. Київ, 3.ХІ 1967, 1);
Тролейбус наближався до осяйних гірлянд підвісних ліхтарів, які освітлювали стрункий, майже двокілометровий міст (Дмит., Розлука, 1957, 99);
// Підвішений для пересування чого-небудь.
По підвісній рейці пролетіла вагонетка, по кругу завернула до гноєсховища, перекинулася, і гній висипався в яму (Чорн., Потік.., 1956, 202);
Підвісна дорога; Підвісний конвейєр;
// Оснований на підвішуванні.
На крутих схилах (80 градусів) трелювання лісу допускається лише підвісним способом (Колг. Укр., 1, 1957, 38);
У польоті обидва космонавти кілька раз звільнялись від підвісної системи, виходили з своїх крісел і виконували необхідні роботи (Рад. Укр., 13.VІІІ 1962, 2).
Значення в інших словниках
- підвісний — підвісни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- підвісний — [п'ідв'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- підвісний — -а, -е. Закріплений у висячому положенні; підвішений. || Підвішений для пересування чого-небудь. Підвісна дорога — підйомно-транспортна споруда з підвісним рухомим складом для переміщення людей і вантажів. || Оснований на підвішуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (з газ. Словник української мови у 20 томах
- підвісний — ПІДВІСНИ́Й (закріплений так, щоб висів), ВИСЯ́ЧИЙ рідше. Голос гримів так, що склянка у підвісному підстаканнику тонко співала (Д. Ткач); Вечоріло. Прокоша наказав запалити в школі висячу лампу (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови