підвісний

ПІДВІСНИ́Й (закріплений так, щоб висів), ВИСЯ́ЧИЙ рідше. Голос гримів так, що склянка у підвісному підстаканнику тонко співала (Д. Ткач); Вечоріло. Прокоша наказав запалити в школі висячу лампу (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвісний — підвісни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підвісний — [п'ідв'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підвісний — -а, -е. Закріплений у висячому положенні; підвішений. || Підвішений для пересування чого-небудь. Підвісна дорога — підйомно-транспортна споруда з підвісним рухомим складом для переміщення людей і вантажів. || Оснований на підвішуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах