1. Словник української мови в 11 томах

піддивлятися

ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. підди́вляться; док. Те саме, що підгляда́ти 1.

Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (Укр.. казки, 1951, 362);

Випало здавати Книшеві. Він узяв одну колоду, перетасував, зняв, піддивився під карту і зразу одсунув (Мирний, III, 1954, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддивлятися — піддивля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піддивлятися — див. дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  3. піддивлятися — -яюся, -яєшся, недок., піддивитися, -дивлюся, -дивишся; мн. піддивляться; док. Те саме, що підглядати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піддивлятися — ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. підди́вляться; док. Те саме, що підгляда́ти 1. Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (з казки); Випало здавати Книшеві. Словник української мови у 20 томах
  5. піддивлятися — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Словник синонімів української мови
  6. піддивлятися — Піддивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101. Словник української мови Грінченка