1. Словник української мови в 11 томах

підзоряти

ПІДЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Підглядати (у 1 знач).

В. Горленка налякав чомусь новотвір поета [І. Манжури] «тьмянуватий».. і таке широко відоме в народній мові слово, як «підзоряти» — піддивлятися (Рад. літ-во, 7, 1965, 41);

Тільки інколи в куточку Пожуришся стиха, Та гіркою (не сльозою…) Заллєш своє лихо. Як заллєш — мов позабудеш, Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (Манж., Тв., 1955, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підзоряти — підзоря́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. підзоряти — -яє, -яєш, недок., підзорити, -рю, -риш, док., діал. Підглядати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підзоряти — ПІДЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Підглядати (у 1 знач.). В. Горленка налякав чомусь новотвір поета [І. Манжури] “тьмянуватий” .. і таке широко відоме в народній мові слово, як “підзоряти” – піддивлятися (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. підзоряти — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Словник синонімів української мови