підзоряти
ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Крадькома зиркнув і опустив погляд, — у мене було таке відчуття, ніби я підглядаю за чимсь недозволеним, за тим, на що заказано дивитись (Є. Гуцало); (Дмитрик:) Я ніколи не знав, що у нас, тобто в нього, є золото і що він ховає, а сьогодні вночі підгледів (М. Куліш); Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (казка); Не спить (дружина), вистежує із-за хвіртки, підзирає звідти за подіями з ревнивою зіркістю... (О. Гончар); Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підзоряти — підзоря́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- підзоряти — -яє, -яєш, недок., підзорити, -рю, -риш, док., діал. Підглядати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підзоряти — ПІДЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Підглядати (у 1 знач.). В. Горленка налякав чомусь новотвір поета [І. Манжури] “тьмянуватий” .. і таке широко відоме в народній мові слово, як “підзоряти” – піддивлятися (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- підзоряти — ПІДЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДЗОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Підглядати (у 1 знач). В. Горленка налякав чомусь новотвір поета [І. Манжури] «тьмянуватий».. і таке широко відоме в народній мові слово, як «підзоряти» — піддивлятися (Рад. Словник української мови в 11 томах