підйом

ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). З молодим запалом, який з'являється в людей на початку нової цікавої роботи, взялася Віра до організації своєї служби (В. Собко); Працював він сьогодні з таким завзяттям, наче хотів у важкій праці знайти розраду своїм думкам і тривогам (О. Донченко); Шевченко працював з захопленням.. Радість творчого зльоту здіймалася в грудях (З. Тулуб); Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (І. Кириленко); Ті студії і літоб'єднання, які працюють з творчою наснагою, стають надійним резервом великої літератури (В. Козаченко); — Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (О. Донченко); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (О. Гончар); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким тут працювала слобідська молодь, лютила Шумейка (А. Шиян); Гапка.. бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок); Давно вже він не відчував такої бадьорості, таких творчих поривів (Л. Дмитерко). — Пор. 1. захо́плення, збу́дження, 1. натхне́ння.

ПІДЙО́М (сигнал до вставання), ПОБУ́ДКА розм. Рівно в шість годин двадцять хвилин звук горна прорізає тишу. — Підйом! — гукає офіцер (І. Багмут); Побудки тут не було казарменої, будили один одного тихо (Ю. Збанацький).

УЗВІ́З (дорога, вулиця, шо пролягає схилом гори, горба); СПУСК (униз); ПІДЙО́М (нагору). Машина плавно підіймалася Володимирським узвозом (Л. Дмитерко); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Л. Смілянський); Від самого спуску і до церкви — третини села як не було: вигоріло дотла (О. Довженко); Поїзд повільно і важко дмухає білою парою на підйомах (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підйом — підйо́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підйом — [п'ідйом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. підйом — -у, ч. 1》 Дія за знач. підняти, піднімати, підіймати і піднятися, підніматися, підійматися. 2》 Ділянка дороги, що веде вгору; узвіз. 3》 Швидкий ріст, піднесення, інтенсивний розвиток чого-небудь. 4》 Верхня частина стопи від пальців до щиколотки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підйом — (дороги) узвіз, (духа) піднесення (знаряд) важель, підойма (машина) підіймачка, див. кран (криниці) журавель Словник чужослів Павло Штепа
  5. підйом — ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з'явились на підйом прапора (О. Словник української мови у 20 томах
  6. підйом — важки́й на підйо́м. 1. Який не любить виходити, виїздити куди-небудь. Співробітники наперед говорили між собою: — Ну, Дмитро Сергійович, мабуть, не поїде, надто він важкий на підйом (Л. Серпілін). 2. до чого. Який неохоче береться за що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. підйом — ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з’явились на підйом прапора (Корн. Словник української мови в 11 томах