підйом

Значення в інших словниках

1. підйом — підйо́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. підйом — [п'ідйом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
3. підйом — -у, ч. 1》 Дія за знач. підняти, піднімати, підіймати і піднятися, підніматися, підійматися. 2》 Ділянка дороги, що веде вгору; узвіз. 3》 Швидкий ріст, піднесення, інтенсивний розвиток чого-небудь. 4》 Верхня частина стопи від пальців до щиколотки. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підйом — ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з'явились на підйом прапора (О. Словник української мови у 20 томах
5. підйом — важки́й на підйо́м. 1. Який не любить виходити, виїздити куди-небудь. Співробітники наперед говорили між собою: — Ну, Дмитро Сергійович, мабуть, не поїде, надто він важкий на підйом (Л. Серпілін). 2. до чого. Який неохоче береться за що-небудь. Фразеологічний словник української мови
6. підйом — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
7. підйом — ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з’явились на підйом прапора (Корн. Словник української мови в 11 томах