підказувач
ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підказувач — підка́зувач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підказувач — -а, ч., рідко. Той, хто підказує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підказувач — ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує. А коли почали знімати, я зрозумів, що артист працює з суфлером. І підказувач бігав по цих кілочках, оскільки вони не портапляли у поле зору камери (з газ.). Словник української мови у 20 томах