1. Словник української мови в 11 томах

підкинутий

ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підки́нути.

Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (Рильський, III, 1961, 267);

Сергій, наче підкинутий велетенською тугою пружиною, одним стрибком сягнув вартового і залізними руками згріб його в оберемок… (Ткач., Жди.., 1959, 33);

Вчив [Тамару] Кирило Васильович — якщо трапиться попасти в тюрму — не признавайся до своїх, близько можуть бути спеціально підкинуті провокатори (Хижняк, Тамара, 1959, 127);

// підки́нено, безос. присудк. сл.

В Якима в полові знайшли тюк матерії і ще дещо, — не інакше, як підкинено (Головко, II, 1957, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкинутий — підки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкинутий — підкинений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкинути. || підкинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкинутий — ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (М. Словник української мови у 20 томах