підкинутий
підки́нутий
підкинений, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підкинути.
|| підкинено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкинутий — підки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підкинутий — ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (М. Словник української мови у 20 томах
- підкинутий — ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (Рильський, III, 1961, 267); Сергій, наче підкинутий велетенською тугою пружиною... Словник української мови в 11 томах