підкинутий

підки́нутий

підкинений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підкинути.

|| підкинено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкинутий — підки́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкинутий — ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (М. Словник української мови у 20 томах
  3. підкинутий — ПІДКИ́НУТИЙ, ПІДКИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підки́нути. Обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (Рильський, III, 1961, 267); Сергій, наче підкинутий велетенською тугою пружиною... Словник української мови в 11 томах