підковувати
ПІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех.
1. Прибивати підкови до копит.
Укриває [чоловік] його [коня] в мороз, підковує його для дороги, щоб не розбивав собі копит (Фр., IV, 1950, 121);
— Купив [батько] коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Март., Тв., 1954, 143);
— Що ж ми будемо робити без коваля? ..Нікому буде ані косу поклепати, ані коня підкувати (Юхвід, Оля, 1959, 124);
*Образно. [Тарас:] Друга ультрацінна для нас річ, як ви кажете, — це той самий ентузіазм, що його ми принесли сюди з фронтів і не розгубили тут, не розбазарили його, а підкували наукою, теорією Маркса і Леніна (Мик., І, 1957, 176).
2. на що і без додатка, перен., розм. Додатково навчати кого-небудь або давати кому-небудь певні знання, відомості, а також спеціальну підготовку.
— Щасливий ти, Вогник, — відповіла Ольга. — Можеш кричати «ура», вирішили підкувати тебе на справжнього комуніста. — Як підкувати? — не второпав юнак. — Підучишся на тому боці, за Збручем (Козл., Ю. Крук, 1957, 543).
♦ Підко́вувати (підкува́ти) на всі чоти́ри кого:
а) добре навчати кого-небудь, даючи широкі знання;
б) карати за які-небудь вчинки.
— Гляди мені, гляди, — в тон йому сказав Артем. — Підведи тільки нас! Я тебе підкую! На всі чотири! (Головко, II, 1957, 527).
Значення в інших словниках
- підковувати — підко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підковувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
- підковувати — -ую, -уєш, недок., підкувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Прибивати підкови до копит. 2》 на що і без додатка, перен., розм. Додатково навчати кого-небудь або давати кому-небудь певні знання, відомості, а також спеціальну підготовку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підковувати — ПІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. 1. Прибивати підкови до копит. Укриває [чоловік] його [коня] в мороз, підковує його для дороги, щоб не розбивав собі копит (І. Словник української мови у 20 томах
- підковувати — підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого. 1. Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр.. присл..). 2. Карати за які-небудь вчинки. — Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем. Фразеологічний словник української мови
- підковувати — ПІДКО́ВУВАТИ (коня), КУВА́ТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: підкува́ти. — В ковальській справі до тебе прийшов. Може б, мені коня підкував (Д. Бедзик); Привів коня кувати, коли кузня згоріла! (прислів'я); Хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
- підковувати — Підко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; підко́вуй, -ко́вуйте; підкува́ти, -кую́, -кує́ш; підку́й, -ку́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підковувати — Підко́вувати, -вую, -єш сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181. Словник української мови Грінченка