підколювач

Значення в інших словниках

1. підколювач — підко́лювач 1 іменник чоловічого роду знаряддя для прикріплювання, підколювання підко́лювач 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто ранить, підколює когось розм. Орфографічний словник української мови
2. підколювач — -а, ч. 1》 Те, чим підколюють (у 1 знач.). 2》 розм. Той, хто підколює (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підколювач — ПІДКО́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Те, чим підколюють (у 1 знач.). 2. розм. Той, хто підколює (у 2 знач.). Друзів-гумористів часто порівнювали, називаючи “невиправними підколювачами” (із журн.). Словник української мови у 20 томах