підківчина
ПІДКІВЧИ́НА, и, ж., зневажл. Зменш. до підко́ва.
Козаченько коня кує, Гнила Жаба свою дає, — Зроби й мені, батьків сину, Таку ж саме підківчину! (Манж., Тв., 1955, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підківчина — ПІДКІВЧИ́НА, и, ж., зневажл. Зменш. до підко́ва. Козаченько коня кує, Гнила Жаба свою дає, – Зроби й мені, батьків сину, Таку ж саме підківчину! (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах