1. Словник української мови в 11 томах

підківочка

ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва.

Де стояла, розмовляла [дівчина] — Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49);

[Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підківочка — підкі́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підківочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до підкова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підківочка — ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва. Де стояла, розмовляла [дівчина] – Підківочки знати! (П. Чубинський); [Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах