підківочка
ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до підко́ва.
Де стояла, розмовляла [дівчина] – Підківочки знати! (П. Чубинський);
[Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підківочка — підкі́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підківочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до підкова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підківочка — ПІДКІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до підко́ва. Де стояла, розмовляла [дівчина] — Підківочки знати! (Чуб., V, 1874, 49); [Хор:] В підківочки ми ударим І голосно заспіваєм! (Кроп., V, 1959, 159). Словник української мови в 11 томах