підленький
ПІДЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш. до пі́длий.
Даша здригнулась. Їй було чуже і незнане підленьке вміння приховувати за словами справжні думки й почуття. Все, що говорила Даша, йшло від щирого серця (Жур., Даша, 1961, 25);
Для його підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні.., він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підленький — підле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- підленький — -а, -е. Зменш. до підлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підленький — ПІДЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш. до пі́длий. Даша здригнулась. Їй було чуже і незнане підленьке вміння приховувати за словами справжні думки й почуття. Все, що говорила Даша, йшло від щирого серця (С. Словник української мови у 20 томах