1. Словник української мови в 11 томах

підлесливий

ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Схильний підлещуватися до кого-небудь.

Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (Н.-Лев., III, 1956, 288);

Письменник [І. Нечуй-Левицький] показує тут згубний вплив, що його справила на селянку панська психологія: Кайдашиха чванлива, підлеслива, жорстока у поводженні з біднішими за неї (Рад. літ-во, 5, 1963, 110);

// Який містить у собі лестощі, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.).

Пріор, хоч і не зводив з патера Гаудентія свого пильного погляду, не слухав уже його підлесливої, трохи во́давої [водявої] і одностайної бесіди (Фр., II, 1950, 170);

Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу ухмилку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь (Хотк., II, 1966, 55);

// у знач. ім. підле́сливий, вого, ч. Людина, схильна до лестощів.

Бережись підлесливого, як потайного собаки! (Укр.. присл.., 1955, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлесливий — підле́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підлесливий — Улесливий, облесливий, підлесний, ЛЕСТИВИЙ; (голос) підлазистий. Словник синонімів Караванського
  3. підлесливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. підлесливий — -а, -е. Схильний підлещуватися до кого-небудь. || Який містить лестощі, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.). || у знач. ім. підлесливий, -вого, ч. Людина, схильна до лестощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підлесливий — ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Схильний підлещуватися до кого-небудь. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий (І. Нечуй-Левицький); Письменник [І. Словник української мови у 20 томах
  6. підлесливий — УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. підлесливий — Підле́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підлесливий — Підлесливий, -а, -е Льстивый. Левиц. Пов. 309. Словник української мови Грінченка