1. Словник української мови в 11 томах

підлота

ПІДЛО́ТА, и, ж. Те саме, що пі́длість.

Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Фр., VI, 1951, 49);

Як дрібна іржа наскрізь проїдає залізо, так Степанове серце було прочервивлене хробаком підлоти й підступності (Загреб., Спека, 1961, 329);

Дивовижна працелюбність, ненаситна жадоба до знань, всеосяжна людяність, ненависть до підлоти, національного чванства, скромність і простота завжди були вірними супутниками у житті Каменяра [І. Франка] (Наука.., 5, 1966, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлота — підло́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підлота — Підлість, безчестя, мерзота; пор. ПІДЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. підлота — -и, ж. Те саме, що підлість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлота — ПІДЛО́ТА, и, ж. Те саме, що пі́длість. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (І. Словник української мови у 20 томах
  5. підлота — ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Словник синонімів української мови
  6. підлота — Підло́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)