1. Словник синонімів української мови

підлота

ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М. Стельмах); Якби мені у серце всю потугу, Енергію від атома вселить,.. Я б вибухом важким зірвав підлоту І лицемірства й зради чорний плин (А. Малишко); (Грицько:) Глянь на себе, на свою гидоту подивись, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Панас Мирний); — Раз один прибігав до мене, то знов другий, щоб очорнювати противного кандидата.. Кажу тобі — мерзота! (І. Франко); — Підкладати свиню самому собі, як будівникові, це просто негідництво або, пробачте, сумнівна кваліфікованість (І. Ле); (Прочанин:) Коли ти справді отаке плюгавство вчинив, то краще вже тобі мовчати (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлота — підло́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підлота — Підлість, безчестя, мерзота; пор. ПІДЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. підлота — -и, ж. Те саме, що підлість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлота — ПІДЛО́ТА, и, ж. Те саме, що пі́длість. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (І. Словник української мови у 20 томах
  5. підлота — Підло́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підлота — ПІДЛО́ТА, и, ж. Те саме, що пі́длість. Хоч вихований при княжім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Фр. Словник української мови в 11 томах